5Наталія Мойсишин (Житинська)(28 Марта 2011 12:22)
1
Колись... давно, коли мої батьки знаходились у вигнанні як Т.Г.Шевченко, в Казахстані, в хатах не можно було тримати ікони. Але великий портрет Кобзаря завжди займав чільне місце в батьківський оселі. Наша із братом любов до України починалася з віршів Шевченка і картин батька, яки рідняться з живописом Ангела безмежною любов"ю до рідної землі... Хтось мудрий сказав: БАТЬКИВЩИНА ТАМ, ДЕ ТИ ХОТІВ БИ БУТИ ПОХОВАНИМ... Так! Пам"ятаєте? - "Як умру, то поховайте мене на Вкраїні..." Дякую, Ангеле, що ти не даєш забути, що постійно нагадуєш нам всім, незележно від національності: ЛЮБІТЬ ЗЕМЛЮ СВОЮ! Може, тоді і буде все гаразд!
...Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Меж ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! ...( Т.Шевченко)
ПРОСТО НЕПОВТОРИМЫЕ КАРТИНЫ !!! В них видна вся Ваша гордость и любовь к рiднiй УКРАИНЕ !! НЕТ СЛОВ !!! Одно восхищение !!!
Тарас Шевченко- мой любимый украинский поэт.Вот сижу и вспоминаю детство. Родилась в России, а детство прошло в Украине.Почему то когда учила его стихи ,я их не проговаривала,а пропевала,споешь пару раз и уже выучила.Я согласна с Натальей.Мимо этих прекрасных картин пройти не возможно,и у Тараса Шевченко родилось бы немало прекрасных строк.Анатолий,спасибо за память детства.
Вишневый садик возле хаты; Жуки над вишнями гудят; Плуг с нивы пахари тащат; И, распеваючи, девчаты Домой на вечерю спешат...
Удивительно красивые , сочные , яркие, колоритные пейзажи родной украинской природы на картинах Анатолия! Был бы жив Тарас Шевченко, не прошел бы мимо, и вышли бы из-под пера народного Kобзаря новые шедевры!...
